Заплітати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:52, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести, -ту, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
