Зірно

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Зірно, нар. = Зоряно. Г. Барв. 207.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗОРЯ́НО. Присл. до зоряний. Вечір виплив зоряно Понад окрайцями землі (Михайло Стельмах, Шляхи.., 1948, 119); Ви [гори Карпати] панам одвіку не корились, Серцем чули дальній шум Дніпра, І над вами зоряно розкрились Прапори свободи і добра (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 100); // у знач. присудк. сл. Ось і гребля. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле (Марко Вовчок, VI, 1956, 265); — Ох, як же зоряно, боже ти мій, як зоряно! — сказав дід Мирон, дивлячись угору на ясне небо, де.. позапалювались густо зірочки (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 218).

Ілюстрації

Zoria131018.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Вірш "Ніч яка місячна, зоряна, ясная"

https://nashe.com.ua/song/5689

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/zorjano