Фіїн
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:50, 13 жовтня 2018; Askuchma.fitu18 (обговорення • внесок)
Фіїн, -на, м. = Хрещеник. Шух. І. 32.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФІЇН АБО ХРЕЩЕ́НИК, а, чол. Хлопчик по відношенню до своїх хрещених батька та матері. Зрадів [Грицько], як почув, що Галя буде кумою. Він сподівався, що хрещеникові добре буде від такої хрещеної матері (Панас Мирний, I, 1949, 366); — Щось мені приверзлося чудне — бог знає, проти чого. Причулося, немовби десь мої хрещеники голосять: — Тату, укрийте нас! (Степан Васильченко, I, 1959, 304); * Образно. Тепер Ніна Андрусь знову на роботі. Біжать роки, росте її Андрій — хрещеник бригади (Знання та праця, 3, 1971, 11).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D1%96%D1%97%D0%BD%D0%B0
