Божевільник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання