Божевільник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:17, 19 жовтня 2015; L.varchenko (обговорення • внесок)
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.