Жартівниця

Жартівниця, -ці, ж. Шутница. ЖАРТІВНИ́ЦЯ, і, жін. Жіночий рід до жартівник. [Сер гій:] А ти така ж, як і була, — жартівниця! (Яків Баш, П'єси, 1958, 83); А проте Ліда не ображалася, бо в кожному слові жартівниць відчувала доброзичливість і щирість (Панас Кочура, Родина.., 1962, 94). ДОТЕ́ПНИК, ГОСТРОСЛО́В[ГОСТРОСЛІ́В]розм.Клим Стурчак ще замолоду визначався надвинятковою забудькуватістю і відтоді з легкої руки якогось сільського грамотія-дотепника дістав прізвисько Феномен (В. Логвиненко); Знайшлися в області такі гострослови, що жартома прозвали Легкоступа "кандидатом бур’янознавства" (І. Цюпа). - Пор. жартівни́к, насмі́шник. ЖАРТІВНИ́К (той, хто любить жартувати), ЖАРТУ́Н, ВЕСЕЛУ́Н, КУМЕ́ДНИКрозм., ПЕРЕБЕ́НДЯрозм., СМІХУ́Нрозм., СМІХОТУ́Нрозм.,СМІХОВА́НЕЦЬрозм., СМІХОТВО́РЕЦЬрозм., СМІХОТВО́Рзаст.Старий залізничник здивовано глянув на жартівника (М. Томчаній); Гомеричний сміх був нагородою жартунові (А. Кримський); Автором дотепу був Юлик Турбай, кмітливий і гострий на язик веселун (І. Муратов); Януш щиро і весело засміявся. - Кумедник ви, пане Наливаю (І. Ле); Він був душею Запорозької Січі, підносив дух скривджених і підупалих, вселяв віру в справедливу грядущину.. Кобзар, бандурист, співець, кобзар-лірник, перебендя... (з газети); Семен вглядається уважно в обличчя цього батарейного сміхуна (Л. Смілянський); - Веселий він! - говорять всі, хто зна його одверту, непідробну вдачу. - А сміхотун! - хтось скаже на додачу (В. Бичко); [Жандарм:] Здох би-сь! Гарно ти мені здоровля зичиш! Ха-ха-ха! Сміхованець з тебе, Миколо, бігме, сміхованець! (І. Франко); Вася, перший на заводі сміхотворець, аж присідає, аж до землі припадає - регочеться (О. Ковінька); [Королівна:] Хто напотужується других смішить - смішить більш самого себе. Надивилася я на таких сміхотворів (М. Кропивницький). - Пор. доте́пник, насмі́шник. НАСМІ́ШНИК (той, хто любить насміхатися), ПЕРЕСМІ́ШНИКрозм.,КЕПКУ́Нрозм.,ЗУБОСКА́Лзневажл.,СКАЛОЗУ́Б[СКАЛИЗУ́Б]зневажл.Але досвід кількох років роботи ясно показав, що дружба нітрохи не шкодить критиці, і насмішники замовкли (В. Собко); - Ти завсігди, Стьопко, був кепкун, - захихикав старий Патлатий (П. Загребельний); А голос дрижить, в горлі пересохло. Хотіла [Леся] вже простягти руку до склянки з водою і побоялася - ще піднімуть на сміх зубоскали (А. Хижняк). - Пор. доте́пник, жартівни́к.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Ррррррр.jpg

Ілюстрації

Джерела та література

«Великий тлумачний словник сучасної української мови»

«Словник української мови у 20 томах»