Кін

Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.

Кін, ко́ну, м. 1) Місце, куди кладеться ставка в азартних іграх. 2) Межа, грань. 3) Поставити на кін -- віддати все, що маєш заради примарного шансу на успіх; ризикнути усім.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КІН, кону, ч. 1. Місце, куди кладуть ставку в азартній грі.

Ставити (поставити) на кін що: а) вносити свою ставку в спільну гру. Тут же, розмінявши полтиника, Данько поставив свою долю на кін (Гончар, Таврія, 1952, 67); б) (перен.) ризикувати. Він поставить на кін усе.
Воля або смерть... (Коз., Гарячі руки, 1960, 165).

2. Спеціальний майданчик, на якому показують вистави; сцена. Посередині кону хата Степана Реви, котра виходить причілком до авансцени (Кроп., II, 1958, 44); На кін виходять розхвильовані актори (Ю. Янов., IV, 1959, 39).

 Орфографія (словоформи)
  

 ВІДМІНОК	 ОДНИНА	         МНОЖИНА
 Називний	 кін	         кони
 Родовий	 кону	         конів
 Давальний	 конові, кону	 конам
 Знахідний	 кін	         кони
 Орудний	 коном	         конами
 Місцевий	 на/у кону	 на/у конах
 Кличний	 коне	         кони

Ілюстрації

Джерела та література

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=Кін

Зовнішні посилання

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=Кін