Рано

Рано, нар. 1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ном. № 1802. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало. Чуб. V. 63. 2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Нп. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. Нп. Рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю ранопораненьку брала дівчина льон. Чуб. V. 290. Встала вона ранораненько, умилася білобіленько. Чуб. V. 704. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рановранці однесла шинкарці. Чуб. V. 1098. З рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Чуб. V. 1080. Ум. Раненько, ранесенько. Мет. 8. Шевч. 542.