Головань
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:09, 8 жовтня 2018; N.pylypchenko (обговорення • внесок)
Головань, -ня, м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь.
Зміст
Словник української мови: в 11 тт.
ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм.
1.Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Збан., Єдина, 1959, 61); // перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла. Гляньте.. на ряди голованів-соняшників, що розійшлися по межах, мов що загубивши (Вас., II, 1959, 195).
2. Прісноводна риба родини коропових.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Додаткова інформація
Джерела та література
1. Книпович Н. М.,. Язь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
