Навід
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:15, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Навід, -воду, м. 1) Указаніе, наущеніе. 2) Дати навід. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь. Ном. № 13757.