Мирта

Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти. Левиц.

МИРТ, а, чол., МИРТА, и, жін. Південне вічнозелене дерево родини миртових з білими або рожевими квітками і темно-зеленим запашним листям, що містить ефірну олію. Запахло миртами, цвітом померанців (Нечуй-Левицький, III, 1956, 313); Схили гір зазеленіли темними миртами і плоскими китайськими парасольками піній на узгір'ях двох суходолів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 231); Кругом хвилюються, шумлять Розкішні, чарівні діброви, Алеї пальм і ліс лавровий, І благовонних миртів ряд, У кедрів горді верховини, І золотаві апельсини (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещенка, 1949, 35); Весільний вінок із мирта.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації