Гаківниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:57, 2 жовтня 2018; Vsluzan.ij18 (обговорення • внесок)
Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушницігаківниці і три самопали. Шевч. 450.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда ГАКІВНИ́ЦЯ, і, ж., іст. Довга і важка рушниця, з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків у XV-XVI ст. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці (Шевч., І, 1951, 508); На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати наглі напади ворогів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 402).