Квачик

Квачик, -ка, м. Ум. отъ квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазанія).

Сучасні словники

КВА́ЧИК, а, чол. Зменш. до квач 1. Цей, ні слова не сказавши, махнув у столярню і вніс, сирвасер у пляшечці з квачиком (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 152); Нарізали смужок паперу, щоб склеїти всю конструкцію, скрутили квачика мазати смужки клеєм

Ілюстрації

Медіа 2ztB05N7AOs Див. також Джерела та література Зовнішні посилання Ілюстрації Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання