Кохатися

Кохатися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались. Мет. 98. 2) — з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Шевч. Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався. Мет. 3) — в чому. Заниматься чѣмъ съ любовью, любить что-либо, находить наслажденіе, удовольствіе въ чемъ-либо. Пан дуже кохався в городах. Кв. Кохайтеся в правді! Сніп. У скупощах не кохайся! Ном. № 4675. 4) Воспитываться, нѣжиться. Ти тільки й звикла на чаях та на сахарях кохатись. Куди ж тебе наняти, таку пановиту? Харьк.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. з ким і без додатка. Почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність (про осіб різної статі). Страшно.. Увесь вік свій дівувати, Ні з ким не кохатись (Тарас Шевченко, II, 1963, 164); Сходились коло церкви, або десь у лісі, щоб стариня не знала, як кохаються діти ворожих родів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 313); Ото ще біда — людям треба кохатися, а тут війна! (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 38); * Образно. Кохаюся з лихом, привіту не знаю (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Як будеш з правдою кохаться, то не будеш і паном зваться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 63).

2. у кому — чому, рідше ким, чим і рідко на кому — чому. Виявляти замилування до кого-, чого-небудь, захоплюватися, любуватися кимось, чимось; любити. Серце люди полюбило І в людях кохалось (Тарас Шевченко, I, 1951, 352); Змалку кохайтесь в освіті (Павло Грабовський, I, 1959, 150); Вибіжимо, бувало, на яку-небудь могилу і кохаємось просторим круговидом (Марко Кропивницький, VI, 1960, 201); Гості знали Софіїну слабість: здавна кохалася в конях (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 92); Гуцули кохаються в народному мистецтві з предку-віку (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 3); Ніколи удові вбогій кохатися на рожах (Андрій Головко, II, 1957, 189).

3. у кого, у чому, де, розм. Виховуватися, рости (звичайно, у достатках, у розкоші). Мов яблучко у садочку, Кохалась дитина (Тарас Шевченко, II, 1953, 12); — Ой, того ж я красивіша усіх на виду, Що кохаюсь у батенька, мов бджілка в меду (Іван Манжура, Тв., 1955, 46); Галя далі бачила, ширше сягала своїм розумом: він у неї кохався при достатках (Панас Мирний, II, 1954, 256).

Словник синонімів

КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі - почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯ діал., НА́ВИДІТИСЯ діал., ЛЮБУВА́ТИСЯ діал. - Док.: покоха́тися, полюби́тися. - Тепер не такі часи, щоб кохатись та милуватись, - тихо обізвався князь і вирвав свою руку з Тодозиних рук (І. Нечуй-Левицький); [Гервасій:] Давай поженим наших дітей, вони любляться, а ми навесіллі забудемо усе лихо! (І. Карпенко-Карий); Нумо, серце, лицятися Та поїдем вінчатися (Т. Шевченко); Довго ще вони [Галя і Чіпка] .. любувалися та милувалися (Панас Мирний).

Ілюстрації

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 314. [[1]]