Оженити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:14, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Нп. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
