Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Лебед. у. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. Стор. II. 100. 2) Родъ лозы. Вх. Зн. 33.
Тлумачення слова у сучасних словниках