Загачувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:17, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Загачувати, -чую, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. К. Орися. (ЗОЮР. II. 204). Інгул щозіму замерзає Богун не встане загатить шляхетським трупом. Шевч. 160. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити. Ном. № 1173.
