Ґедзунок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:01, 3 грудня 2014; Яна Матюшинець (обговорення • внесок)
Ґедзунок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Кіев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.
ґедзунок -нку, ч., діал. Уміння, здібність, хист.
Джерела
1.Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
