Ґара
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:42, 28 листопада 2013; L.derevianko (обговорення • внесок)
Ґара, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Лохв. у. См. еще навій. Константиногр. у. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку. Кіев. у.
1) Ресорна повозка. Синоніми: грабарка, каламажка (Російсько-український словник)
2) ҐАРА, и, жін., розм. Довга вузька заглибина, гніздо в якій-небудь деталі, куди вставляється виступ іншої деталі; паз.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 28.
