Легінь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:40, 17 листопада 2016; L.varchenko (обговорення • внесок)
Ле́гінь, -ня, м. = Парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір’є. Гол. III. 216. Приходя до мене молодцісоколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Федьк. І. 44. Ум. Легіник. Ой до мене, легіники! Гол. II. 421. ЛЕ́ГІНЬ, геня, чол., діал. Юнак, парубок. Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 313); Шляхом урочисто, в ритм пісні, проходять дівчата і легіні (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 120).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Файл:Легінь.jpg
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=nfrnr0EVsUU
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.
