Молочник

Молочник, -ка, м. Молочаник. Вх. Зн. 37.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МОЛО́ЧНИК, а, чол. 1. Посудина, у якій подають до столу молоко або вершки. Потім вона вернулась, взяла в одну руку маслянку з маслом, в другу молочник з молоком (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 59); Входить Сусляєв з підносом, на якому дві склянки чаю, молочник, булочки і масло (Іван Кочерга, II, 1956, 225). 2. Те саме, що молочар 2. — Тихо, Мері!.. Може, молочник то, може, поштар (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 34). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 793.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Моло́чник, -ка, м. Молочаник. Вх. Зн. 37.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МОЛО́ЧНИК, а, ч. 1. Посудина, у якій подають до столу молоко або вершки. Потім вона вернулась, взяла в одну руку маслянку з маслом, в другу молочник з молоком (Н.-Лев., IV, 1956, 59); Входить Сусляєв з підносом, на якому дві склянки чаю, молочник, булочки і масло (Коч., II, 1956, 225). 2. Те саме, що молоча́р 2. — Тихо, Мері!.. Може, молочник то, може, поштар (Шер., Дружбою.., 1954, 34). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 793.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

МОЛОЧНИК МОЛОЧНИК МОЛО́ЧНИК [шн], молочника, муж. 1. Сосуд для молока. 2. Торговец молоком (разг.).

Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

Ілюстрації