Палахкотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:26, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Палахкоті́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить. НВолын. у. 2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. НВолын. у. Най погляну на ті личка, що палахкотять. Рудан. І. 19.
