Довший

Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ довгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ном. № 13854. Ум. Довшенький. ДО́ВШИЙ, а, е. Вищ. ст. до довгий. Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 90); На ньому [рубежі] частини Одеського гарнізону повинні затримати ворога на довший період (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 110).