Дріботуха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:19, 26 листопада 2017; Oaplokhotniuk.pi17 (обговорення • внесок)
Дріботуха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.
Дріботуха - це та, що дуже швидко і багато говорить.
Дріботуха - іменник жіночого роду
Синоніми до слова «дріботуха» - тарато́ра, тарато́рка, трещо́тка.
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | дріботу́ха | дріботу́хи |
Родовий | дріботу́хи | дріботу́х |
Давальний | дріботу́сі | дріботу́хам |
Знахідний | дріботу́ху | дріботу́х |
Орудний | дріботу́хою | дріботу́хами |
Місцевий | на/у дріботу́сі | на/у дріботу́хах |
Кличний | дріботу́хо | дріботу́хи |