Шестикутник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:36, 26 листопада 2017; S.semeniuk (обговорення • внесок)
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.
Зміст
Словник Грінченка
Шестикутник, -ка, м. Шестиугольникъ. Желех.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШЕСТИКУ́ТНИК, а, чол. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв'язаних як правильний шестикутник (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 138). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 447.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
