Пуття
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:15, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пуття, -тя, с. Первоначально: путь, дорога, но употребл, лишь въ переноси, значеніи: толкъ, прокъ. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. Св. Л. 244. Не буде з його пуття. Не буде вже їм ні пуття, ні добра. Стор. МПр. 154. Без пуття. Безъ толку, безъ смысла. Все робить без пуття.