Секта

Секта, -ти, ж. Секта. Зєзуїчені прелати.... взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою. К. Кр. 19.

Академічний тлумачний словник

1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної церкви. [Кай Летіцій:] Друже, мине знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка, II, 1951, 369); Значну кількість послідовників мала у свій час релігійна секта старообрядців (офіціальне духовенство називало їх розкольниками) (Наука і життя, 1, 1958, 44); Стара баба, мати Григорієвого батька Романа, фанатичка із секти євангелістів, вклала всю душу, щоб зробити таким же свого сина (Іван Ле, В снопі.., 1960, 140). 2. перен. Відокремлена група осіб, що замкнулася в своїх вузьких групових інтересах. ..борючись з теоріями всіх.. сект і шкілок, Маркс виковував єдину тактику пролетарської боротьби робітничого класу в різних країнах (Ленін, 26, 1972, 43).

Словник української мови

Секта, -ти, ж. Секта. Зєзуїчені прелати.... взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою.

Ілюстрації