Лаба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:08, 12 листопада 2017; Dvkravchuk.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Ла́ба, -би, ж. 1) = Лапа. Медвідь лежит, догори лаби держит. Грин. III. 504. 2) Ножки въ козлахъ и пр. См. Ремісник. Шух. І. 179, 257. Ум. Лабка. Лаба іменник жіночого роду річка в Центральній Європі, те ж, що Ельба
Сучасні словники
Лапа — ступня либо вся конечность у некоторых млекопитающих. Лапа, в противоположность копыту, является, в основном, мягким окончанием конечности. Передние и задние лапы соответствуют рукам и ногам, соответственно, у людей и высших приматов. Основное предназначение лап — передвижение.