Позволяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:41, 26 листопада 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Позволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. Чуб. V. 137.