Царинка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:09, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса. Шух. І. 21. 165.