Свербіти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}