Свербіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:14, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ. Мир. Пов. I. 159.