Дарівник

Дарівник, -ка, м. Даритель. Такъ называется и дарящій новобрачнымъ на свадьбѣ. МУЕ. ІІІ. 168.

Сучасні словники

За договором дарування одна сторона (дарівник) пере­дає безоплатно іншій стороні (обдарованому) майно у влас­ність. Дарівник повинен бути власником відчужуваного у такий спосіб майна. Цей договір є безоплатним, тому дарівник не вправі вимагати від обдарованої особи зустріч­них дій майнового характеру. Договір вважається укла­деним з моменту прийняття майна обдарованим.

Ілюстрації