Паленка
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
Зміст
Академічний словник української мови
ПАЛЕ́НКА, и, жін., діал. Горілка. Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір'я, п'яний від щастя і доброї кварти паленки (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 174).
Палінка (Палинка, Паленка) (угор. pálinka) — фруктова горілка в Угорщині та Трансільванії. Готується з різних фруктів і і ягід (подібно до ракії) — винограду, груши, абрикосу, сливи, яблук. Палінка однією з перших отримала право називатися «Гунгарікумом», тобто неофіційним символом країни.
Походження назва
Слово «палінка» (також «палинка», «паленка»[1][2]) явно має слов'янське походження і посилається на процес випалювання, тобто, перегонки. Спочатку цей термін позначав зернові спирти, а застосовувати його до фруктових бренді стали трохи пізніше. «Palinkas jó reggelt!» є традиційним угорським вітанням, що означає «доброго палінкового ранку!».--Анастасія Миколаївна (обговорення) 10:37, 24 листопада 2017 (EET)
Історія напою
Перші варіанти палінки з'явилися в Угорщині на початку XIV століття. Приватне виробництво її (за ліцензією) стало можливо у 19 столітті. Держава контролювала виробництво і всі підприємства зобов'язані були представляти свою продукцію на перевірку[4].
Виробництво та різновиди напою
При виробництві палінки не використовуються штучні барвники та ароматизатори. СпиртИ не фруктового походження теж не можуть використовуватися при виробництві. Мінімальна міцність для цього напою визначена в 37,5 градусів. Палінка часто використовується для виготовлення десертів та коктейлів.
Виноградна палінка виробляється в традиційних угорських винних регіонах (наприклад, Токаї).
Найбільш цінується абрикосова палінка з міста Кечкемет (Kecskeméti barack palinka). Великим шанувальником цього напою був король Англії Едуард VIII. Залежності від часу витримки розрізняють стару палінку (витримана більше року) і палінку Agyas (витримана більше трьох місяців).
Ілюстрації
Опис1
