Чистити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:02, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.