Бакай
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:23, 18 квітня 2012; 127.0.0.1 (обговорення)
Бакай, -кая, м. 1) Глубокая яма въ рѣкѣ, прудѣ. Сим. 145. Екатериносл. 2) Грязный, наполненный водою ухабъ на дорогѣ, выбоина, ложбина, посрединѣ которой лужа. Константиногр. у. Мнж. 176. Кіев. у. Поїхали вони раз колодки возити... та і загрюзились у бакаї. Мнж. 9. См. Баюра, банджюр.
