Великомучениця

Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛИКОМУ́ЧЕНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до великомученик. Розповідала вона про життя й страждання Варвари-великомучениці (Олесь Донченко, III, 1956, 31); Б'ють мене [Палажку], молотять, місять, рвуть на мені коси, наче на святій Варварі. Я вже тепер великомучениця, та й годі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 23). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 320.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Великомучениця, -ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.	

Словники України on-line

Великому́чениця – іменник жіночого роду, істота

          Словозміна

відмінок	однина	множина
називний	великому́чениця	великому́чениці
родовий	великому́чениці	великому́чениць
давальний	великому́чениці	великому́ченицям
знахідний	великому́ченицю	великому́чениць
орудний	великому́ченицею	великому́ченицями
місцевий	на/у великому́чениці	на/у великому́ченицях
кличний	великому́ченице	великому́чениці

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Великомучениця

   -і.
   Жін. до великомученик.

Ілюстрації