Побіліти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:43, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Стор. МПр. 54. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. Ном. №№ 4381 — 4385. Побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ. Мнж. 167.