Штурхати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:13, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Штурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Рудч. Ск. І. 125. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть. Стор.