Мохнатий

Мохнатий, -а, -е. Мохнатый; пушной. Звір мохнатий. Яка вона мохната, така невістка багата О. 1862. IV. 37.

₩==Сучасні словники== Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980) МОХНА́ТИЙ, а, е. Те саме, що волохатий 1—4; кошлатий. Протяг [Хома] йому мохнату руку з карлючкуватими пальцями (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 241); Пан Темницький був.. з великими вусами і мохнатими бровами, мав рум'яні щоки (Іван Франко, II, 1950, 291); Хлопець стояв перед трюмо з мохнатим рушником за плечима (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7); Уже горіли мохнатими і червоними, як жар, шапками будяки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 230). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 814. МОХАСТИЙ , МОХНАТИЙ мохастий – мохнатий Мохастий. Порослий мохом. Мохасті дерева. Мохнатий. Волохатий, кошлатий. Мохнаті брови, мохнатий рушник.

Ілюстрації