Сахарець, -рцю, м. Ум. отъ сахарь.
Сахарець, -рцю, чол. Пестл. до сахар. Не пустили й у тюрмі батька до сина. Не було якоїсь записки од когось. Передали тільки сахарець, пиріжки (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 210).