Много
Мно́го, нар. = Багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. Макс. Не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде. Мет.
{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ= Факультет права та міжнародних відносин}}
Словник Бориса Грінченка
Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Єв. Мр. І. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. ІІІ. 102. В селі довго говорили дечого багато. Шевч. 115. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Кролев. у. Ой вона багато гордує. Н. п. Ум. багатенько.
Значення у інших словниках
1. прислівник (якісний) до багатий ◆ 3 обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника Коцюбинський
2. у великій кількості (протилежне мало) ◆ Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся,— Згадай мене, брате Шевченко
3. у значенні числівника велика кількість кого-, чого-небудь ◆ Рідні пісні навіювали на нього багато споминів Гончар
4. у значенні присудкового слова ◆ Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу Коцюбинський
5. у значенні іменника ◆ Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні Коцюбинський
6. у сполученні з вищими ступенями прикметника і прислівника значно, далеко ◆ Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата Нечуй-Левицький
7. Присл. якісний до багатий 1, 3, 4. Ми в дружній живемо сім'ї, Розумно і багато (Максим Рильський, I, 1956, 362); Вони [українські культурні діячі старшого віку].. одслопили перед усіма народами багато обдаровану душу нашого народу (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); З обох боків портрета висять кінці багато вишиваного рушника (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45).
8. присл. У великій кількості; протилежне мало. Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Тарас Шевченко, I, 1951, 69) // у знач. числ. Велика кількість кого-, чого-небудь. Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (Олесь Гончар, III, 1959, 132); // у знач. присудк. сл. Вужів було так багато, що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); // у знач. ім. багато, багатьох. Він [В. Самійленко], як, мабуть, і кожен з письменників, багатьом подобається, а багатьом ні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 197); Багатьом не повернутись уже ніколи до рідних своїх хат (Олександр Довженко, II, 1959, 78).
9. Багато хто (кого, кому і т. д.) — про неозначено велику кількість людей. В публіці палка цікавість. Багато хто спинається, щоб краще стежити за боєм Нартала з пантерою (Леся Українка, II, 1951, 542); Багато що (чого, чому і т. д.) — про неозначено велику кількість предметів, явищ і т. ін. Я усе згадала собі..; згадала багато чого (Марко Вовчок, I, 1955, 228); Вицвіли в матері очі від чекання, сліз і багато чого (Олександр Довженко, I, 1958, 33). 3. у сполуч. з вищ. ст. прикм. і присл. Значно, далеко. Ті здорові квітки були багато кращі од квіток, що малюють по стінах дівчата (Нечуй-Левицький, II, 1956, 171); [Дівчина:] Вона багато молодша від тебе? (Леся Українка, II, 1951, 97).
