Обийстя
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Оби́йстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБІЙСТЯ, я, сер., діал. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (Іван Франко, VII, 1951, 145); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (Михайло Стельмах, I, 1962, 89).
Орфографічний словник української мови
Обі́йстя - іменник середнього роду.
Словник синонімів Караванського
Обійстя - двір (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), подвір’я, дворище, надвір’я, подвір (діал.) Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу. Гризельда зумисне зайшла туди, щоб заглянути в подвір’я (І. Нечуй-Левицький); Вийшла Олександра з панського подвір’я.. - О, - каже, - панське дворище! Бодай нічого доброго зроду-звіку в тебе не вступило (Марко Вовчок); Старий Трохим по надвір’ю, Мов убитий, ходить (Т. Шевченко); Тітчине обійстя прилягає до церковного подвір’я (Є. Гуцало); Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (пісня).
Медіа
Джерела та література
- Словник синонімів Караванського
- Словник української мови
- Вікіпедія
