Відборона

Відборона, -ни, ж. Оборона, защита отъ. Схопивши у руки по каменюці, став на відборону. МВ. (О. 1862. I. 104).

Сучасний словник

ВІДБОРО́НА (оборона, ослона, ограда, заборона, забезпека) - Бойові дії військ з метою утримання позицій, оборонних укріплень.

Основне призначення судів у правовій державі - це захист прав та інтересів громадян (з журналу); На обороні миру В нас армія стоїть! (М. Рильський); - Мовчіть, тихо, - крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська); Парубки були за ним кинулися, так він, схопивши у руки по каменюці, став на відборону (Марко Вовчок); Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб’яча вага (І. Франко); Моя ти радість і одрада, Моя заслона і ограда, Мене од всіх ти боронив (І. Котляревський); [Матушка гуменя:] Устає мале і велике на заборону краю (Панас Мирний); - Для постійної забезпеки краю я завів ополчення (Юліан Опільський).