Пальчик

Словник Бориса Грінченка

Пальчик, -ка, м. 1) Ув. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. І. 156. 3) мн. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. І. 10.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПА́ЛЕЦЬ, льця, чол. 1. Одна з п'яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. — А це що? .. — враз скрикнула Гашіца і вхопила Йона за палець, на якому блищала дорога для нього каблучка від Домніки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 248); Катерина промокла да рубців і так замерзла, що на ногах і руках не чула пальців (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 33); * Образно. Синіми пальцями вітер стукає у шибки (Володимир Сосюра, I, 1957, 191). Безіменний палець — те саме, що Підмізинний палець (див. підмізинний); Великий палець див. великий; Вказівний палець див. вказівний; Кивати (покивати, манити, поманити) пальцем — робити певні жести зігнутим пальцем (перев. вказівним), підзиваючи до себе кого-небудь. Раптом Прокопенко почав кивати Щорсу пальцем, підзиваючи його до себе (Олександр Довженко, I, 1958, 138); Панна в червоній шапочці пішла до хатки і все манила пальцем Уласа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 291); Крутити (покрутити) пальцем коло чола; Торкати (торкнути, стукати, постукати) пальцем по лобі — певним жестом пальця коло лоба показувати чию-небудь психічну неповноцінність або нерозумну поведінку. — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. Га? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); [Любов:] ..Вони думають, що я ... (торкає себе пальцем по лобі). Я завжди була така, так веселіше (Леся Українка, II, 1951, 63); — Щось у тебе наче тут, під чуприною, поменшало, — постукав [батько] пальцем по лобі (Михайло Стельмах, I, 1962, 544); Мізинний палець див. мізинний; На (в) палець; На (в) два (три і т. ін.) пальці — мірою, що дорівнює товщині одного або кількох пальців. У самому кутку, на покуті, стояв невеличкий стіл з двох дощок, на палець одна од одної... (Панас Мирний, I, 1949, 245); Обсмикував [Сергій] гімнастьорку, поправляв пілотку, щоб сиділа точно на два пальці від брови (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 341); Він підходить до просторого подвір'я Омеляна Шмалія, огородженого дощаним, закладеним у цівки парканом. Дубові дошки в три пальці, дубові стовпи (Михайло Стельмах, I, 1962, 111); Покласти палець на уста; Прикласти до уст [вуст] палець — закликати кого-небудь до мовчання прикладеним до рота пальцем. В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з'являється Любов; вона лукаво поклала палець на уста, а другою рукою киває комусь, щоб мовчав (Леся Українка, II, 1951, 7); — Хто тут? — придушеним голосом промовив Андрій, схопившись одразу за зброю. У відповідь на це примара приклала палець до вуст і, здавалося, благала мовчати. — Чш... (Олександр Довженко, I, 1958, 242); Середній палець див. середній. ♦ Висисати (виссати) з пальця див. висисати; Висмоктувати (висмоктати) з пальця див. висмоктувати; Дивитися крізь пальці на кого — що: а) не звертати уваги на що-небудь недозволене. Вчителька вона хороша, лагідна, дивиться крізь пальці на всі наші вчинки (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 10); Якщо хтось вже на виноградниках зірвав гроно мускату, шасли, то вже на такого не дивилися крізь пальці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 37); б) ставитися до кого-, чого-небудь легковажно, несерйозно. — Але ж ти Марка знаєш. Він на кадри дивиться крізь пальці (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 414); Знати, як свої (своїх) п'ять пальців див. знати; Крізь пальці (поміж пальцями) текти (розтікатися, упливати, упливти, піти і т. ін.) — втрачатися, витрачатися, губитися і т. ін. швидко або марно, даремно, по-пустому, без усякої користі. [Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка, III, 1952, 138); Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (Іван Манжура, Тв., 1955, 233); Ламати пальці див. ламати; На пальцях ходити (піти, підходити, підійти, виходити, вийти і т. ін.): а) рухатися обережно, навшпиньках, щоб уникнути шуму. Товариші по роботі приймали мою коротку задуму за хвилини натхнення, ходили тоді на пальцях і притишували голоси (Юрій Яновський, II, 1958, 118); Вийшов [Микола] з кухні до сіней і пішов на пальцях через першу кімнату (Лесь Мартович, Тв., 1954, 169); Іваниха тихенько на пальцях підійшла до пані (Леся Українка, III, 1952, 555); б) (перед ким) побоюючись кого-небудь, лестити комусь, запобігати перед кимось впливовим, авторитетним. Перед Граб'янкою всі на пальцях ходили, а Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка, III, 1952, 655); Не клади пальця (пальців) у рот (у зуби, на зуби) див. класти; Обвести (обкрутити, рідко обмотати і т. ін.) навколо (круг, кругом) пальця — спритно обдурити, обхитрувати. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар. — Думали нас круг пальця обвести! (Михайло Стельмах, II, 1962, 134); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (Андрій Головко, II, 1957, 460); [Микита:] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (Марко Кропивницький, V, 1959, 529); Один як палець — одинока, самотня людина. Закортіло мені подивитися, хто ж у моїй хаті за хазяїна тепер править, бо одинцем я жив, один як палець (Остап Вишня, I, 1956, 253); Палець об палець не вдарити — зовсім нічого не робити або не зробити. — Один із друзів малих річок, — голосно сказала Ганна, — висловив і нашу думку, бо заявив: .. весь радянський народ трудиться над перетворенням природи, а ми — палець об палець не вдаримо, — тільки милуємося нею (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 76); — Ах, я ще палець об палець не ударила, щоб організувати друкарню! — шугає думка (Федір Бурлака, М. Гонта, 1959, 184); І пальцем не торкатися (не торкнутися, не приторкатися, не приторкнутися і т. ін.) до чого: а) нічого не робити. До кузні цієї бригади підтягнуто для ремонту кукурудзяну сівалку. Та до неї ніхто й пальцем не торкався (Радянська Україна, 15.III 1961, 2); Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками... адже ні Маріцца, ні він і пальцем не приторкнулися ні до чого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 265); б) нічого не брати. Коли б це був хлопчак, він би й патронами побавився, а от дівчинці нема чого подарувати — нічого не заробив за два роки війни. І це єдина його заслуга в петлюрівській армії, що він і пальцем не приторкнувся до людського добра (Михайло Стельмах, II, 1962, 72); Пальцем поворухнути (рушити і т. ін.) — те саме, що Пальцем кивнути (див. кивнути). Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (Михайло Стельмах, I, 1962, 49); Він бігав по Києву за позичкою, я мусила дивитись на се і пальцем не рушити, бо не маю ні шеляга (Леся Українка, V, 1956, 380); Пальцем сваритися (посваритися, грозити, погрозити і т. ін.) — розмахуючи піднятим угору пальцем, виражати погрозу, незадоволення, гнів, заборону і т. ін. Святий Миколай все на мене дивиться, неначе живий повертає на мене очі, куди не ступлю хоч ступінь, ще й неначе пальцем свариться (Нечуй-Левицький, III, 1956, 284); Власов засовався на місці і уп'яв очі у Галю. Галя собі, лукаво зиркнувши, усміхнулася. — Цсс... — посварившись пальцем і моргнувши бровою, промовив Власов (Панас Мирний, IV, 1955, 130); — Товаришу начдив, вогонь... — прошепотів кулеметник Павло Радецький, гарний юнак шістнадцяти років. Щорс погрозив йому пальцем (Олександр Довженко, I, 1958, 183); Пальцем (пальцями) тикати (штрикати, показувати і т. ін.) на кого — звертати увагу на когось, думаючи, висловлюючись і т. ін. про нього негативно. А хіба ж можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 107); — Усі на них пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: — Мати їх з мужичого роду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 343); — Не піду я, Юрчику, додому. Будуть пальцями на мене показувати, а то й не приймуть цілком (Гнат Хоткевич, II, 1966, 265); І пальцем [не] торкати (торкнути, зачіпати, зачепити, займати, зайняти і т. ін.) кого, що — (не) завдавати кому-, чому-небудь найменшої шкоди. Тихін на лаві сидів і не зводив із неї очей. І розповів усе він їй. Винився й клявся, що падалі, коли хоч пальцем торкне її — руку собі одрубає (Андрій Головко, II, 1957, 152); Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14); Прийшов її чоловік та й почав просити та перепрошувати. — Я, каже, не дам її нікому і пальцем зайняти (Леся Українка, III, 1952, 471); Пальці знати див. знати; Пальці кусати — те саме, що Кусати [собі] лікті (див. кусати); — Дурна я! От дурна. Нащо було відмовлятися? Зараз би сама там стояла, коло Павла. А так пальці кусай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 323); Пальці облизувати див. облизувати; Пальця просунути нікуди (ніде, заст. нігде) — дуже тісно де-небудь. У церкву навалило стілько — пальця просунути нігде — і все тобі сірома сіра, кріпацтво голодрабе (Панас Мирний, IV, 1955, 185); По (на) пальцях [можна] перелічити (порахувати і т. ін.) кого, що — дуже мало кого-, чого-небудь. Вони [кращі люди].. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний, III, 1954, 185); Попасти пальцем у небо див. небо. 2. Кінцева частина лап тварин і птахів. Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 86); З'явилась діва; ..очі всіх, Копита, хоботи пістряві, ..Всі ікла й пальці костяні.. До неї! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 126). 3. техн. Деталь у вигляді стержня в машинах, механізмах і т. ін., якою звичайно щось підтримується або захоплюється. Канавокопачі мають опірні лижі і пересувні пальці (Колгоспник України, 7, 1960, 38); // Закріплюваний на кінці однієї з рухомих частин механізму валик або круглий стержень, який служить віссю обертання для іншої, з'єднаної з ним частини. Поршневий палець служить для шарнірного з'єднання поршня з шатуном [двигуна] (Підручник шофера.., 1960, 19); Екіпажі.. почали оглядати машини: перевіряли ходові частини, натяжку гусениць, пальці ведучих коліс (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 647). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 25.

Ілюстрації

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)