Душка

ДУ́ШКА
1. Пестл. до душа́. 1, 2, 5. Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла (Котл.).
2. Розм. Про людину з прекрасними рисами характеру. І тут [біля директорської канцелярії] нараз яка ж зміна! Замість шаленого крикуна просто хлопчик-душка (Фр.); //При пестливому звертанні до кого-небудь. Хорунжівна знай спросоння приговорює: — Микиточку, душко Уласовичу! час від часу дужче тебе люблю! (Кв.-Осн.);

Сучасні словники

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B0 1. Пестл. до душа́. 1, 2, 5. Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла (Котл.).
2. Розм. Про людину з прекрасними рисами характеру. І тут [біля директорської канцелярії] нараз яка ж зміна! Замість шаленого крикуна просто хлопчик-душка (Фр.); //При пестливому звертанні до кого-небудь. Хорунжівна знай спросоння приговорює: — Микиточку, душко Уласовичу! час від часу дужче тебе люблю! (Кв.-Осн.);

Ілюстрації