Уквітчати

Уквітчати, -ся. См. Уквітчувати, -ся.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКВІТЧА́ТИ див. уквітчувати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 415.

УКВІТЧУВАТИ (ВКВІТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧАТИ (ВКВІТЧАТИ), аю, аєш, док., перех.

1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Забачила зіллячко за образами: — Що це таке? — Се баба божничок уквітчала (Марко Вовчок, I, 1955, 121); І кожну картку уквітчала Фрося Із чорнобривців сплетеним вінком (Микола Бажан, Роки, 1957, 356); Стіни [у класі] прикрасили відібраними Орисею картинами, уквітчали їх ялинковим віттям (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 232); * Образно. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквічала [уквітчала] її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 131);

// Взагалі прикрашати чим-небудь. Коня залізного вквітчали ми у червонії стрічки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 339); [Палагда:] І все село наше чекало [Радянську Армію]. Червоною китайкою хати люди уквітчали(Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 84); * Образно. Вона [жінка] уквітчала своє обличчя солоденькою усмішкою(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206).

2. Бути прикрасою чому-небудь (про рослини). Повз гірлянди зелені, що уквітчували вхід, проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати [з'їзду] (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 377); Життя — живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 130); Кипарис уквітчала гірляндами Чайная рожа (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Тече, мов голуба ріка, Що лілії вквітчали, Шевченка слово і Франка До Коласа й Купали (Максим Рильський, III, 1961, 234). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 415.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Уквітчати, -ся. Cм. уквітчувати, -ся.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

УКВІТЧА́ТИ див. укві́тчувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 415.

Уквітчати, ся. См. Уквітчувати, ся. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 327.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

уквітчати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови

уквітчати — див. уквітчувати … Український тлумачний словник

уквітчаний — (вкві/тчаний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уквітчати. || укві/тчано (вкві/тчано), безос. присудк. сл … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Медіа

В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.

Джерела та література

Фортеця для серця

Олена Печорна

Нічого особливого у квітці, звісно, не було, ще й для Бувальців. Тут кожна господиня прагнулауквітчати господу, навіть коли господа та від вітру хиталася ...

Климко. Повісті та оповідання

Григір Тютюнник

... але найприємніша йому робота – розперезати снопик деревію і ощадливо, по одній стеблиніуквітчати ним стіни, низеньку стелю, холодні темнікутки, ...

Зовнішні посилання

http://kg.ua/news/venki Кременчужан запрошують уквітчати вінками Сухий Кагамлик Свято Івана Купала

Листівки

Встала весна,

чорну землю сонну розбудила,

уквітчала її рястом,барвінком укрила!