Книш
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:29, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Книш, -ша́, м. 1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Чуб. VII. 444. Повна піч паляниць, посередині книш. Ном. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина. Шух. І. 143. 2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ. 3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша. Гол. Од. 18. 4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Чуб. VII. 427. Ум. Книшик.
