Очиці

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Орисі аж очиці блищать. Св. Л. 40, 41.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

-иць, мн. 1) Зменш.-пестл. до очі. 2) зневажл. Маленькі або вузькі очі. Хижі очиці.

http://slovopedia.org.ua/93/53406/932720.html

ОЧИ́ЦІ, иць, мн. Зменш.-пестл. до очі. [Кіндрат Антонович:] Олесю, голубко, розкрий же очиці! (Марко Кропивницький, II, 1958, 340); Один маленький хлопчик заліз у куток і наляканими очицями поглядав навкруги (Борис Грінченко, I, 1963, 242); Барабаш, як спійманий на шкоді, злякано закліпав вузькими очицями (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 48); * У порівняннях. [Сербин:] Там під тією могилою єсть криниця... вода свіжа, як твій видик, ясна, як твої очиці (Степан Васильченко, III, 1960, 35).

http://sum.in.ua/s/Ochyci

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання