Водник

Водник, -ка, м. Пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

ВОДНИК 1, а, чол. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення (у судновій команді чи в складі берегового персоналу). Вже близько двох років змагаються водники Дніпра з працівниками каналу Москва—Волга (Радянська Україна, 9.I 1954, 1). ВОДНИК 2, а, чол. Діжка для води, а також стілець (ослін), на якому стоїть така діжка або відро з водою. Стара поліська хата мала.. біля дверей ще стільчик для відра з водою — водник (Матеріали з етнографії.., 1956, 56); Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра (Степан Васильченко, I, 1959, 124).

Ілюстрації